Робота психолога у середній школі.
Основною метою роботи психолога у середній школі є:
• формування абстрактно-логічного,
теоретичного мислення як основи для подальшого розвитку свідомості,
самопізнання;
• розвиток
вольової сфери учнів як основи мимовільної саморегуляції;
• вивчення
навчальних мотивів, інтересів, здібностей, рівня досягнень та самооцінки;
• особливості
формування статево рольової ідентифікації, соціометричного статусу учня.
Саме в цей період здійснюється до
профільна підготовка – це допомога учням у виборі профільних напрямів навчання
та широкої сфери майбутньої професійної діяльності. Ефективність до профільної
підготовки залежить від рівня навчальних досягнень учнів та усвідомлення своїх
інтересів при виборі профілю навчання. Психолог повинен орієнтуватись на
перспективи і інтереси дитини, прогнозувати її самовизначення у виборі
профільних предметів. Цей вибір має бути цілеспрямованим, доцільним,
відповідати бажанням та інтересам учня, його нахилам, здібностям, які
виявляються у процесі психологічного діагностування та індивідуального
консультування учнів та батьків. Від успішності вибору спеціальності значною
мірою залежить ефективність і результативність подальшого навчального процесу.
Вивчення особливостей розвитку мислення,
уваги, пам’яті та пізнавальної сфери сприяє індивідуалізації роботи з учнями,
дає змогу порадити, як краще організувати навчальну роботу, охопити великий
обсяг інформації.
Психолог також вивчає рівень розвитку
класного колективу, особливості його становлення, структуру стосунків, виявляє
лідерів, надає психологічну допомогу тим учням, які поки ще не почуваються у
колективі емоційно комфортно. Саме ця інформація психолога допомагає педагогам
будувати стратегію роботи з певним класом.
Емоційний стан учня, його спроможність
долати труднощі, ставити цілі та реалізовувати їх, відчуття успіху є важливим
напрямом як психодіагностичної, так і корекційної роботи психолога. Суттєву
увагу ми звертаємо також на формування тендерної рівноправності та специфіку
окремих професій, які тією чи іншою мірою залежать від статі людини.
Психолог застосовує різноманітні форми
психологічної роботи: індивідуальні консультації, рольові ігри, казкотерапію,
психокорекційні тренінги. Це дозволяє ефективніше допомагати учням у вирішенні
їхніх проблем, налагодженні стосунків між собою, батьками та вчителями.
Психолог має прагнути до реалізації
гуманних взаємин в учнівському колективі, до взаємоповаги, порозуміння,
розвитку особистості кожного учасника навчально-виховного процесу школи.
Хочу також зазначити: психолог працює для
людей. Якщо мене чекають, якщо я комусь потрібна, якщо за час роботи я
допомогла хоча б кільком учням, то вважаю, що живу недарма. Психологи – не
чарівники, не всесильні. Вони люди, такі самі, як і решта на цій планеті. Тому
психолог, на жаль, не може вирішити всіх проблем учня або того, хто звернувся
по допомогу. І річ не в тому, що бракує знань чи досвіду. Багато чого залежить
і від самої людини. Якщо вона готова змінювати щось у собі на краще, якщо
докладатиме максимум зусиль для досягнення бажаної мети – тоді й консультація
чи психологічна допомога будуть корисними і плідними. Багато чого залежить і від середовища, в
якому живе учень. Адже будь-яка психологічна бесіда, тренінг, заняття буде
марним, якщо дитина прийде додому, а там усе навпаки.
І все ж: психолог повинен нести добре,
мудре, позитивне, сіяти в душах дітей зерна любові та добра.